...
Міжнародна агенція з сурогатного материнства та донорства яйцеклітин

Чи може сурогатна мама забрати дитину собі?

чи може сурогатна мама забрати дитину собі

Чи може сурогатна забрати дитину собі? Правда або міф? У цій статті розберемося, як закон, етика та практика реально працюють у програмах сурогатного материнства.

Міф, який лякає і сурогатних мам, і майбутніх батьків

Коли жінка вирішує стати сурогатною мамою, вона часто чує запитання: “А раптом ти захочеш забрати дитину собі?” А з боку майбутніх батьків звучить інше побоювання: “А якщо сурогатна мама передумає і не віддасть?”

Це питання — одне з найчастіших у сфері сурогатного материнства. І хоча звучить емоційно, відповідь на нього — цілком юридична, чітка і логічна. Тож давайте з’ясуємо, чи може сурогатна мама забрати дитину собі насправді і чому цей міф давно не має під собою ґрунту.

Хто є батьками дитини після пологів?

В Україні, як і в більшості країн, де сурогатне материнство є законним, усе чітко прописано у законі. Дитина, народжена сурогатною мамою, належить біологічним батькам, а не жінці, яка її виносила. Усі сторони підписують офіційний договір ще до початку програми.

У ньому визначено:

  • що сурогатна мама не має жодних батьківських прав;
  • що дитина юридично і генетично належить подружжю;
  • що після завершення програми імена батьків вносяться у свідоцтво про народження відразу.

Висновок: ні, сурогатна мама не може забрати дитину собі, бо юридично вона не є її матір’ю.

Як уникнути емоційної прив’язаності?

Ми часто чуємо історії про те, як жінка “прив’язується” до дитини під час вагітності. І це природно — вона носить у собі життя. Але у випадку сурогатного материнства все відбувається інакше.

По-перше, сурогатна мама завчасно проходить психологічне тестування. Фахівці оцінюють, наскільки вона готова емоційно до цієї ролі.

По-друге, вона завжди знає: це не її дитина. Вона допомагає іншій родині здійснити мрію. Це важлива різниця — не “віддає”, а передає життя, створене для інших.

“Я не віддаю свою дитину. Я допомагаю іншим стати батьками” — так кажуть більшість сурогатних мам після програми.

Як це виглядає насправді?

Щоб краще зрозуміти, подивімося на реальний приклад. Оксана, 32 роки, стала сурогатною мамою для подружжя з Іспанії. Після народження малюка вона розповіла: “Момент пологів був зворушливим. Я знала, що ця дитина — не моя. Коли побачила сльози радості в очах пари, я зрозуміла: ось для чого я це зробила”.

Такі історії — звичні для програм сурогатного материнства. Усі учасники розуміють свої ролі: сурогатна мама — не біологічна матір, а помічниця у народженні.

Чому це не “продаж дитини”?

Ще один міф — що сурогатне материнство це “купівля” дитини. Але істина інша. Сурогатна мама не “продає” дитину — вона надає послугу з виношування. Це складна, відповідальна, але почесна місія. Усі виплати, які вона отримує, — не за дитину, а за її зусилля, час, обмеження та самовідданість.

Чому контракт — головна гарантія безпеки?

Договір — це не просто формальність. Це документ, який захищає обидві сторони.

У ньому прописано:

  • умови вагітності, супровід, медичний контроль;
  • фінансові гарантії для сурогатної мами;
  • порядок дій після пологів.

Коли все відбувається офіційно, жодних шансів на “забрати дитину собі” немає. Навіть якщо жінка теоретично змінила б думку, юридично вона не має для цього підстав.

Де бувають винятки?

У деяких країнах сурогатне материнство заборонене, тому там справді можуть виникати колізії. Але в Україні — одна з найчіткіших систем у Європі, де батьківство встановлюється ще до народження. Саме тому сюди приїжджають іноземні пари з усього світу, довіряючи українським сурогатним мам і клінікам.

Правда замість страху

Тож, якщо вас цікавить, чи може сурогатна мама забрати дитину собі, відповідь однозначна: ні.

Вона не може і не захоче, бо:

  • усе проходить офіційно;
  • закон стоїть на стороні біологічних батьків;
  • психологічна підготовка мінімізує будь-який емоційний ризик;
  • а головне — сурогатна мама робить це з любові, а не з прив’язаності.

Вона — не “жінка, що віддає”, а жінка, яка допомагає.

Для тих, хто замислюється

Якщо ви колись думали про те, щоб стати сурогатною мамою — не бійтеся. Це не страшно, це гідно, відповідально і людяно. Ви можете допомогти іншій родині стати повною, а собі — змінити життя на краще.

Рекомендація від агенції Gestlife

Перед початком програми ми завжди детально пояснюємо всі юридичні та етичні нюанси. Ви ніколи не залишитесь самі — від першої консультації до виписки з пологового будинку. Зверніться до нас, якщо хочете дізнатися більше — і ми розповімо, як усе відбувається чесно, офіційно та з повагою до кожної жінки.

Інші новини

Досі вірите у міфи про сурогатне материнство? Ми розвінчуємо 5 міфів про сурогатне материнство, у які досі вірять – про “продаж дітей”, “небезпеку для здоров’я”, “емоційну прив’язаність” та інші стереотипи. Дізнайтесь, як усе відбувається насправді.
Вагітність сурогатної мами: особливості харчування й способу життя – це тема, яка завжди викликає підвищений інтерес.
Етапи програми сурогатного материнства від А до Я – від першої консультації до післяпологового супроводу. Як відбувається кожен етап, що очікує жінку, які гарантії надає програма, і чому цей шлях стає не лише відповідальним, а й важливим для майбутніх батьків.
Післяпологове відновлення сурогатної мами – важливий етап, який в Gestlife проходить під наглядом лікарів та з повною підтримкою команди.
Тиша чи голос: що обирають допоміжні мами? Це історія про вибір між анонімністю та відвертістю, про право кожної жінки вирішувати, як звучатиме її правда.