Перейти до вмісту 
Донорство яйцеклітин: правда про договір, податки і “кидають чи ні” – одна з тих тем, навколо яких найбільше міфів. Хтось “щось чув від знайомих”, хтось “читав в інтернеті”, хтось “бачив відео в TikTok” – і у підсумку з’являються страхи, які не мають нічого спільного з реальністю. Саме тому наша команда Gestlife записала відверте інтерв’ю з Анною Кулик, директоркою з розвитку, щоб чесно відповісти на запитання, що хвилюють майбутніх донорок: чи безпечно це? який договір та що в ньому? хто платить податки? і чи справді когось “кидають”?
Ця стаття – короткий, чесний і зрозумілий гайд для тих, хто хоче розібратися до перегляду інтерв’ю, щоб включити відео вже з ясною картиною.
Що це за договір і навіщо він потрібен?
Коли мова заходить про донорство яйцеклітин, жінки часто хвилюються саме через договір. В інтернеті та соцмережах можна почути фрази на кшталт: “Я чула, що донорок кидають…”, “Кажуть, що потім не виплачують”, “Говорять, що можуть використовувати яйцеклітини без дозволу”, “Це взагалі продаж органів”.
Анна Кулик пояснює: договір – це ваш юридичний захист, а не небезпека. У ньому чітко прописано:
- які обстеження проходить донорка;
- яка сума виплати;
- коли вона здійснюється;
- хто відповідальний за податки;
- що клініка та агенція мають забезпечити;
- що донорка не несе додаткових зобов’язань.
У Gestlife усе офіційно: донорка отримує виплату протягом 5 робочих діб після пункції, а не “коли-небудь потім”. Це не “усні обіцянки”, а юридично закріплені гарантії.
Хто сплачує податки: донорка чи агенція?
Це одне з найпопулярніших питань і одне з найбільш міфологізованих. У коментарях можна часто прочитати: “Потім податки з мене знімуть”, “Я буду за це відповідати”, “Це тіньові схеми”.
Анна пояснює чітко: “Донорка нічого не сплачує. Усі податки за жінку покриває агенція…” Це частина офіційної програми та фінансових гарантій. Жодних “підводних каменів”, штрафів чи майбутніх проблем – усе прозоро і легально.
Чому так багато міфів про донорство яйцеклітин?
Тому що це тема, про яку:
- рідко говорять відкрито;
- мало правдивої інформації;
- багато емоцій та страхів;
- жінки не знають, як це працює юридично.
У результаті люди плутають донорство з сурогатним материнством, не розрізняють договори, бояться медичних процедур і часто не розуміють, як саме відбувається пункція, хто контролює процес і хто несе відповідальність.
Саме тому ми записали інтервʼю, де кожен міф розбирається “по кісточках”.
Чому інтервʼю з Анною Кулик варто подивитися повністю?
Бо це не рекламна розмова і не підбірка “солодких слів”. Анна чесно говорить про те, що:
- доноркам важливо розуміти свої права;
- договір – це захист, а не пастка;
- податки оплачуються агенцією;
- програма безпечна, якщо вона офіційна;
- міфи шкодять жінкам більше, ніж сам процес;
- ніхто не має “кидати” донорок – це нонсенс у легальних програмах.
І головне – вона пояснює все так, що після перегляду зникає відчуття туману, а лишаються тільки факти.
Кому буде корисна ця стаття?
- жінкам, які думають про донорство;
- тим, хто боїться “підводних каменів”;
- тим, хто чув страшилки про договори;
- тим, хто хоче дізнатися правду про виплати та податки;
- тим, хто шукає офіційну, безпечну програму.
Там, де ясність – там спокій
Донорство яйцеклітин – це не “ризикована історія”, а офіційна, контрольована медична процедура з чіткими правилами, юридичним захистом і прозорими фінансовими умовами. Міфи виникають там, де немає знань. А наше завдання – дати жінкам ясність і впевненість. Інтервʼю з Анною Кулик саме про це: чесність, відкритість і повагу до кожної донорки.
Подивитися інтерв’ю повністю можна за посиланням: https://youtu.be/YJddBcnXRww?si=t6EV0Vsk3twwB0Rs