Перейти до вмісту 
Поділ ембріона після перенесення – рідкісна, але цілком можлива причина двійні навіть тоді, коли в програмі було перенесено лише один ембріон. Чому так відбувається, чи можна передбачити таку вагітність і що змінюється в медичному супроводі сурогатної мами, якщо на УЗД замість одного малюка бачать двох?
Поділ ембріона після перенесення: один перенесли, а на УЗД – двоє
У документах зазначено: перенесено один ембріон. Процедура завершена, настає вагітність, а під час УЗД лікар бачить двійню.
На перший погляд це може здатися помилкою. Звідки взявся другий ембріон, якщо переносили лише один?
Насправді такий сценарій відомий репродуктивній медицині. Один ембріон на ранньому етапі розвитку може розділитися, внаслідок чого формуються монозиготні, або однояйцеві, близнюки. Вони походять з однієї заплідненої яйцеклітини й мають практично однаковий генетичний матеріал.
Тобто правило “один перенесений ембріон = одна дитина” працює у переважній більшості випадків, але не є абсолютною гарантією одноплідної вагітності.
Як один ембріон може поділитися на два
Після запліднення ембріон проходить послідовні етапи розвитку та поділу клітин. У випадку монозиготної двійні на певному етапі відбувається розділення клітинних структур одного ембріона, після чого формуються два ембріони.
Така двійня принципово відрізняється від дизиготної, або двояйцевої. При двояйцевій двійні йдеться про дві різні яйцеклітини, запліднені двома сперматозоїдами. У випадку однояйцевої двійні початок був один – одна яйцеклітина, один сперматозоїд та один ембріон, який згодом розділився.
Чому це відбувається саме в конкретній вагітності, медицина досі не може пояснити з абсолютною точністю. Механізми монозиготного поділу продовжують досліджувати, зокрема й у контексті допоміжних репродуктивних технологій.
Чи часто відбувається поділ ембріона після перенесення
Це не типовий результат перенесення одного ембріона.
У науковій літературі монозиготне двійнятство після допоміжних репродуктивних технологій описується як рідкісне явище. Дані різних досліджень відрізняються залежно від вибірки, методики та етапу розвитку перенесеного ембріона, тому називати одну універсальну цифру некоректно.
Водночас дослідження показують, що перенесення одного ембріона не може повністю усунути ймовірність багатоплідної вагітності. Окремі роботи також виявляли вищу частоту монозиготного двійнятства після перенесення ембріонів на стадії бластоцисти порівняно з перенесенням на більш ранній стадії.
Тобто перенесення одного ембріона значно зменшує ризик багатоплідної вагітності, але не робить його нульовим.
Чи можна передбачити, що один ембріон стане двійнею
Саме тут і виникає головна несподіванка.
Ембріолог може оцінити морфологію ембріона, його розвиток та інші параметри, які використовуються в репродуктивній медицині. Але достовірно сказати наперед: “цей ембріон після перенесення розділиться на два” – неможливо.
Так само сурогатна мама не може своїми діями “спровокувати” такий поділ.
Це важливий момент, адже після новини про двійню жінка може почати шукати причину у своїй поведінці: можливо, забагато ходила, щось не те з’їла, неправильно приймала препарати чи зробила щось після перенесення.
Поділ ембріона не є наслідком того, що сурогатна мама “щось зробила не так”.
Коли стає зрозуміло, що розвивається двійня
Сам факт вагітності ще не дає відповіді на запитання, скільки плодів розвивається.
Навіть високий рівень ХГЛ сам по собі не може достовірно підтвердити двійню. Він може дати підстави припустити багатоплідну вагітність, але остаточну картину дає ультразвукове дослідження.
Під час УЗД лікар визначає кількість ембріонів, оцінює їхній розвиток і серцебиття на відповідному терміні, а при багатоплідній вагітності – також особливості плацентації та кількість амніотичних порожнин.
І тут починається вже не просто цікава біологія, а дуже важлива частина медичного супроводу.
Один ембріон поділився на два: чому важливо визначити тип двійні
Фрази “буде двійня” для лікаря недостатньо.
У разі вагітності двійнею принципово важливо визначити хоріальність та амніальність – простіше кажучи, особливості формування плаценти й амніотичних оболонок.
Залежно від моменту та механізму поділу монозиготні близнюки можуть мати різні варіанти плацентації. Від цього безпосередньо залежить подальша тактика спостереження.
Особливої уваги потребує монохоріальна вагітність, коли близнюки мають спільну плаценту. Такі вагітності пов’язані зі специфічними ризиками й потребують ретельнішого медичного контролю.
Тому після виявлення двійні важливе не лише число “два”. Лікарю необхідно зрозуміти, як саме ця двійня розвивається.
Чи стає така вагітність автоматично проблемною
Ні. Сам факт двійні не означає, що обов’язково виникнуть ускладнення.
Проте багатоплідна вагітність загалом потребує більш пильного спостереження, ніж одноплідна. Для неї характерні вищі ризики певних акушерських ускладнень, зокрема передчасних пологів, тому графік оглядів та УЗД може відрізнятися.
У випадку монозиготної двійні значення має і тип плацентації. Він допомагає лікарю визначити необхідну частоту спостережень та додаткових обстежень.
Тут доречна проста паралель: якщо маршрут раптом змінився, це не означає, що поїздка обов’язково буде складною. Але навігатор уже будує інший шлях. Так само й медицина після виявлення двійні перебудовує тактику спостереження відповідно до нової ситуації.
Що означає несподівана двійня у програмі сурогатного материнства
У програмі сурогатного материнства така новина стосується не лише медичної частини.
Перенесення одного ембріона могло плануватися з розрахунком на одноплідну вагітність. Тому ситуація, коли один ембріон поділився на два, справді може стати несподіванкою і для сурогатної мами, і для майбутніх батьків.
Насамперед команда оцінює медичну ситуацію: розвиток вагітності, тип двійні, стан сурогатної мами та рекомендації лікарів. Подальший супровід має будуватися вже з урахуванням багатоплідної вагітності.
Поділ ембріона після перенесення: коли природа змінює запланований сценарій
Репродуктивна медицина дозволяє контролювати дуже багато: підготовку до перенесення, кількість перенесених ембріонів, медичні обстеження, гормональну підтримку та подальший моніторинг.
Але вона не перетворює ранній розвиток ембріона на процес, у якому можна передбачити кожну подію.
Іноді переноситься один ембріон, а на УЗД лікар бачить двійню. Це не означає, що хтось помилився або що сурогатна мама зробила щось неправильно. Один ембріон справді може розділитися на два й дати початок монозиготній двійні.
Саме тому після перенесення важливе послідовне медичне спостереження. Воно дозволяє не просто підтвердити вагітність, а зрозуміти, як вона розвивається, визначити тип двійні та вчасно адаптувати медичний супровід.
Бо навіть коли план починався з цифри “один”, біологія іноді має власний сценарій.