Перейти до вмісту 
Сурогатне материнство в Україні — тема, яка завжди викликає емоції. Але там, де емоції, часто з’являються і міфи. У другій частині інтерв’ю на каналі Gestlife ми зібрали найпоширеніші запитання, які жінки ставлять уже перед підписанням договору: про гроші, ризики, війну, відповідальність та вибір лікаря. Ця стаття — короткий і чесний гайд, який допоможе розібратися до перегляду відео, щоб дивитися вже з розумінням.
Гарантії виплат: чи можна довіряти?
Найболючіше питання звучить так: “Які гарантії, що мені виплатять всі кошти?”
Страх зрозумілий. Усі знають історії “я чула, що не заплатили”, хоча більшість таких історій — не про програми, а про приватні домовленості без документів.
В офіційних програмах усе працює інакше:
- сума винагороди фіксується в договорі,
- прописані терміни кожної виплати,
- агенція і клініка несуть відповідальність.
У Gestlife жінка отримує винагороду не “коли-небудь потім”, а за чітким графіком: щомісячні платежі під час програми + виплата після пологів. Це не жест доброї волі — це юридичні зобов’язання.
Як ситуація в країні вплинула на програми?
Україна живе у складний час. Це факт. Тому питання звучить прямо: “Чи взагалі зараз реалістично бути сурогатною мамою?”
Анна Кулик пояснює в інтерв’ю: не дивлячись на війну, Україна залишається однією з найстабільніших країн у сфері сурогатного материнства.
Чому?
- законодавство чітке і не змінювалося,
- клініки працюють офіційно,
- програми не припинялися навіть у 2022-му,
- іноземні пари продовжують приїжджати.
Все, що змінилося — зросла увага до безпеки. На перший план виходить:
- локація клініки,
- маршрути,
- супровід.
Gestlife бере відповідальність за ці деталі — і жінка не “залишається з валізою в районі обстрілів”.
“А якщо я передумаю?” — чесна відповідь
Жінки запитують прямо: “А якщо я передумаю після підписання контракту – які будуть наслідки?”
Перше і головне: перед підписанням рішення має бути усвідомленим.
Саме тому є психологічна підготовка. Не формальна галочка — а розмова, де задають питання, які іноді чують вперше:
- чому ти хочеш в програму?
- що ти очікуєш?
- хто тебе підтримує?
Якщо жінка передумала до перенесення ембріона — наслідки мінімальні. Після перенесення — йдеться вже про значно серйознішу відповідальність, бо це стосується інших людей і майбутньої дитини. Це не жорсткість. Це справедливість і захист всіх сторін.
“Я не розумію, що підписую. Мені пояснять просто?”
Так. І це питання в інтерв’ю обговорюється особливо довго. У Gestlife договір не “сувають під носа на підпис”.
Навпаки:
- кожен пункт пояснюється людською мовою,
- є супровід юриста,
- можна прийти зі своїм юристом,
- можна читати вдома,
- можна задавати питання 10 разів.
Анна каже у відео фразу, яку важливо процитувати:
“Жінка не може підписати те, чого вона не розуміє. Це суперечить самій логіці програми.”
Вибір клініки і лікаря: чи це можливо?
Інколи жінки запитують: “Можу я самостійно обрати клініку або лікаря?”
Важливо сказати чесно: у програмах сурогатного материнства ми співпрацюємо з партнерськими клініками, тому самостійно обирати будь-яку іншу клініку — неможливо. Це не обмеження, а частина безпеки.
Чому так:
- з цими клініками є юридичні угоди,
- ми знаємо лікарів, команди, протоколи,
- є зрозумілі стандарти якості,
- чіткі маршрути і супровід,
- безпечні умови для жінки.
Це гарантує — контроль програми, захист пацієнтки, відсутність “сюрпризів”, оперативну комунікацію. Жінка не “прив’язана” — вона отримує комфорт, команду і зрозумілий процес, але в рамках офіційної співпраці. Так забезпечуються безпечні умови, медичний супровід, юридична прозорість.
Прозорість завжди перемагає страх
Другу частину інтерв’ю варто подивитися повністю, тому що вона знімає саме ті хвилювання, які озвучують найбільше: чи виплатять всі кошти; чи не буде ризиків через війну; що буде, якщо передумаю; як зрозуміти договір; чи можу я обрати лікаря?
Анна Кулик, директорка з розвитку ринку Gestlife, відповідає просто, чесно і без прикрас. Після її пояснень не залишається відчуття невідомості — тільки ясність.